Для батьків

А –азбуку виховання повинні знати всі батьки;

Б – будьте при дітях обережними у своїх вчинках;

В – вас запитують – уважно слухайте, дайте відповідь;

Г – говоріть із дитиною у зрозумілій для неї формі;

Д – дайте можливість дитині виявити самостійність

Є – єдність між педагогами і членами сім’ї – запорука успішного виховання;

Ж – життя дитини повинно бути заповненим посильною працею, роботою;

З – знайте: основи виховання закладаються з раннього дитинства;

І – ігри для дитини – запорука здорового фізичного розвитку;

К – корисно знати – любов до дитини має бути поміркованою;

Л – любов до землі, рідного краю виховуйте з дитинства;

М – мама і мир – найдорожче для дітей;

Н – ніколи не говоріть дітям неправду;

О – одяг дітей має бути охайним;

П – прагніть бути з дітьми завжди справедливими;

Р – розмовляйте з дітьми частіше, співайте разом;

С – стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас;

Т – трудитися дітей навчайте з раннього віку;

У – успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім’ї;

Ф – фізкультура для дитини повинна стати  улюбленим уроком;

Х – хай завжди дитина відчуває інтерес до себе;

Ц – цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів;

Ч – частіше бувайте з дитиною на природі;

Ш – шум – ворог здоров’я дитини;

Щ – щастя і радість дітей –  у  ваших руках;

Я – якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, чесною, ставилась до всіх з любов’ю, самі намагайтесь дотримуватись усіх цих порад.

           Хай життя протікає природнім шляхом, щоб міг розкритися вроджений потенціал вашої дитини.

           Щастя – це реалізація самого себе, задоволення своїх запитів.

           Будь-яка затримка, заминка у розвитку -  передумова до поразки у боротьбі за 

реалізацію дитиною своїх задатків. Не заспокоюйтесь тим, що дитина пізніше себе 
знайде. Минуле закономірно входить у теперішнє, а сьогодення -  у майбутнє.

           Більшість наших дітей – "просто діти”. Не робіть з них "вундеркіндів”, не ставте непомірні вимоги. Дитина повинна бути частіше задоволеною від того, що вона може, ніж тривожною через свою неповноцінність.

           У різних дітей – різні здібності, їх треба розвивати. Визначення неоднаковості – фундамент істинної соціальної справедливості.

           Дозволяйте дитині ризикувати. Тоді прийде сміливість, уміння швидко орієнтуватися, приймати самостійні рішення.

           Правильно виховувати може лише та людина, яка знає свою дитину, розуміє, відчуває її настрій, орієнтується в інтересах, цінностях, звичках, здібностях.

           Не формуйте "зручну” дитину  - слухняну, покірну, а виховуйте дитину, яка 

живе своїми думками і чужими почуттями, самостійну, чуйну, тактовну і активну.

           Довіряйте дитині, тоді в житті їй  буде спокійніше, вона буде відвертішою, добропорядною і комунікабельною.

           Будьте послідовними у своїх вимогах. Виробіть правила-обов’язки, спокійний тон спілкування. Ставтесь до дитини з повагою. Тоді вона буде поважати себе та інших людей.

           Не шукайте істину в дрібницях. Спробуйте відповісти, чому дитина зробила саме так, що нею керує? Згадайте себе в тому ж віці, в схожій ситуації. Можливо, виникне інше рішення.

           Говоріть дитині не тільки те, чим ви не задоволені, але й що вас радує. Не порівнюйте з іншими дітьми. Найкраще порівняння - з самим собою.

           Будьте відповідальними за наслідки своїх висловів і дій.

           Ростіть  щасливу людину. Щастя – це процес досягнення одних цілей і планування інших, безперервне самовдосконалення.

Ø Не зламайте мене. Я абсолютно точно знаю, що я не повинен мати все те, чого я прошу. Я тільки перевіряю вас.

Ø Не бійтеся бути рішучими зі мною. Мені це подобається, оскільки тоді я знаю, як далеко зайшов.

Ø Не застосовуйте до мене силу. Це переконає мене, що силою можна вирішити все. Я швидше відгукнуся, якщо мене просто поведуть за собою.

Ø Не будьте непослідовними. Це заплутує мене, я можу відмовитися від того, що добре знаю та вмію робити.

Ø Не давайте зайвих обіцянок, якщо ви не можете їх виконати. Я можу втратити довіру до вас.

Ø Ніколи не піддавайтеся на мої провокації, коли я кажу або роблю щось для того, щоб засмутити вас. Інакше я й надалі намагатимуся здобувати такі «перемоги».

Ø Не дуже засмучуйтеся, коли я кажу «я ненавиджу тебе». Я не маю на увазі саме це, але хочу, щоб ви почували себе винними за те, що зробили мені зле.

Ø Ніколи не змушуйте мене почувати себе маленьким. Я обов’язково зреагую і виставлятиму себе «великою цяцею».

Ø Не робіть зауважень у присутності чужих людей. Я краще зрозумію все, коли ви спокійно поговорите зі мною віч-на-віч.

Ø Не обговорюйте мою поведінку, коли конфлікт у розпалі. З багатьох причин я не дуже добре вас зрозумію. Абсолютно правильно вимагати від мене нормальної поведінки, але давайте поговоримо про це пізніше.

Ø Ніколи не робіть за мене те, що я можу зробити сам. Це примушує мене почуватися маленьким і я продовжуватиму використовувати вашу допомогу.

Ø Не намагайтеся постійно повчати мене. Ви самі здивувалися, якби дізналися, що я давно знаю, що добре, а що – погано.

Ø Не будьте дуже вимогливим. Якщо ви поводитиметеся так, я буду змушений захищатися і не слухатиму вас.

Ø Не змушуйте мене відчувати, що мої помилки є моїми гріхами. Я маю навчитися помилятися, оскільки без цього нічого у житті не буває.

Ø Не вимагайте віл мене пояснень моєї поганої поведінки, оскільки я справді не знаю, чому вчинив саме так.         

ПСИХОЛОГІЧНА  ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩОБ ДО ЧАСУ ВСТУПУ ДО ШКОЛИ В НЕЇ СКЛАЛИСЯ ПСИХОЛОГІЧНІ РИСИ, ЯКІ ВЛАСТИВІ ШКОЛЯРУ.ВСТУПАЮЧИ ДО ШКОЛИ, ДИТИНА ПОВИННА МАТИ ПЕВНІ ОЗНАКИ ШКОЛЯРА: БУТИ ЗРІЛОЮ В РОЗУМОВОМУ, ЕМОЦІЙНОМУ ТА СОЦІАЛЬНОМУ ВІДНОШЕННЯХ. ТОМУ КОМПОНЕНТАМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ Є :

1.       ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ ( ЗДАТНІСТЬ ДИТИНИ ДО ПЛАНОМІРНОГО Й РОЗЧЛЕНОВАНОГО СПРИЙНЯТТЯ, ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ ТА ЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ).

2.       МОТИВАЦІЙНА ( НАЯВНІСТЬ У ДИТИНИ БАЖАННЯ ВЧИТИСЯ, ПОТРЕБА У СПІЛКУВАННІ З ДІТЬМИ, ЗДАТНІСТЬ ПІДКОРЯТИСЯ ІНТЕРЕСАМ І ПРАВИЛАМ У ДИТЯЧИХ ГРУПАХ)

3.       ЕМОЦІЙНО – ВОЛЬОВА ( ЕМОЦІЙНА СТІЙКІСТЬ, ЗДАТНІСТЬ КЕРУВАТИ СВОЄЮ ПОВЕДІНКОЮ, РОЗУМОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ) .

4.       НАКОПИЧЕННЯ ЦИХ ПЕРЕДУМОВ – НЕПРОСТА СПРАВА, ТОМУ ДАВАЙТЕ РОЗГЛЯНЕМО:ЩО Ж МОЖНА І ЧОГО НЕ МОЖНА РОБОТИ ДО ШКОЛИ?

НЕ СЛІД:

1.       ДО ПРИХОДУ В ШКОЛУ ЗМІНЮВАТИ РЕЖИМ ЖИТТЯ ДИТИНИ: ПОЗБАВЛЯТИ ЙОГО ДЕННОГО СНУ, ДОВГИХ ПРОГУЛЯНОК, ІГОР У ДОСТАТНІЙ КІЛЬКОСТІ

2.       ОЦІНЮВАТИ ВСЕ, ЩО РОБИТЬ МАЛЮК, ТАК, ЯК СЛІД ОЦІНЮВАТИ ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНЯ;

3.       ПРОХОДИТИ З ДИТИНОЮ ПРОГРАМУ ПЕРШОГО КЛАСУ, НАСИЛЬНО ЗМІНЮЮЧИ ГРУ НАВЧАННЯМ.

НЕОБХІДНО:

1.       ПРИЩЕПИТИ ДИТИНІ ІНТЕРЕС ДО ПІЗНАННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ, НАВЧИТИ СПОСТЕРІГАТИ, ДУМАТИ, ОСМИСЛЮВАТИ ПОБАЧЕНЕ І ПОЧУТЕ;

2.       НАВЧИТИ ДОЛАТИ ТРУДНОЩІ, ПЛАНУВАТИ СВОЇ ДІЇ, ЦІНУВАТИ ЧАС;

3.       ВЧИТИ ДИТИНУ СЛУХАТИ І ЧУТИ СВОЄ ОТОЧЕННЯ, ПОВАЖАТИ ЧУЖУ ДУМКУ, РОЗУМІТИ, ЩО СВОЇ БАЖАННЯ ПОТРІБНО УЗГОДЖУВАТИ З БАЖАННЯМИ ІНШИХ ЛЮДЕЙ - ДІТЕЙ І ДОРОСЛИХ, ПРАГНУТИ РЕАЛЬНО ОЦІНЮВАТИ СВОЇ ДІЇ Й ДОСЯГНЕННЯ.

        ЧОМУ Ж ВИНИКАЮТЬ КОНФЛІКТИ У СІМ'Ї ТА ШКОЛІ? МОЖЛИВО, ЗАПРОПОНОВАНИЙ «МЕМОРАНДУМ» ВИКЛИЧЕ  УСМІШКУ У ДЕЯКИХ ДОРОСЛИХ, АЛЕ, БЕЗ СУМНІВУ , ЗМУСИТЬ ПОДИВИТИСЬ ІНАКШЕ НА СВОЇХ ДІТЕЙ І, МОЖЛИВО, ЗМІНИТИ СВОЄ СТАВЛЕННЯ ДО НИХ.