Для учнів
1. Вказуй свідомості напрям і завдання (що запам’ятати).
2. Ілюструй абстрактні поняття образами.
3. Емоційно забарвлюй матеріал.
4. Уявляй собі картинку: як виглядає історична особа, літературний герой фотографічно.
5. Добирай риму до термінів, які треба запам’ятати.
6. Проговорюй про себе те, що треба запам’ятати.
7. Прислуховуйся до того, які почуття викликає в тебе інформація, яку потрібно запам’ятати. Запитай себе: подобається вона тобі чи ні і чому?
8. Уявляй запахи, кольори, що можуть супроводжувати картинку.
9. Знаходь спільне і відмінне утому, що треба запам’ятати, з тим, що знаєш.
10. Виписуй на аркуші те, що потрібно запам’ятати, і розвішуй на видних місцях.
11. Повторюй на ніч. Це корисно, бо не накладається інша інформація.
12. Запам’ятовуй не слова, а думку, тоді ти зможеш висловити її своїми словами. Ретельно добирай інформацію! Відкидай зайве.
13. Працюючи з матеріалом, який потрібно запам’ятати, запитуй себе: «Про що я думаю?», «Що відбувається? Де? Коли? Як? Чому?».
14. Вигадуй запитання до інформації, яку потрібно запам’ятати! Висловлюй щодо неї власну думку.
15. Частіше використовуй інформацію, яку запам’ятав.
16. Повторюй!
17. Хвали себе, коли згадаєш потрібну інформацію
18. Запитай себе: «Навіщо мені добра пам'ять?»
1. Якщо ти неуважний, це означає, що твоя увага спрямована на щось інше. Визнач ї об’єкт. Подолай суперника. Спрямуй силу уваги, куди слід.
2. Увага є і умовою, і результатом твоєї діяльності.
3. Якщо ти уважний – засвоїш матеріал, але концентрація уваги потребує твоїх свідомих дій.
4. Готуй все необхідне до початку уроку. Твоя організованість сконцентрує твою увагу.
5. Ти повинен ставити своїй увазі чіткі завдання: на що саме вона має бути спрямована.
6. Оскільки при втомі керування увагою погіршується, для її відновлення потрібно вчасно відпочивати, займатися аутотренінгом, використовувати спеціальні вправи.
7. Використовуй здатність незвично привертати увагу. Уявляй звичайне як незвичайне (наприклад, ти інопланетянин і сидиш на уроці землян).
8. Під час виконання завдання час від часу запитуй себе: «Про що я думаю?».
9. Якщо ти виявив, що твоя увага розсіюється, достатньо буває одного цього запитання. Якщо не допомогло – зміни положення тіла, або почитай вголос, підсилюючи чи зменшуючи силу звуку.
10. Зосередженню уваги допоможуть і прості запитання, які ти можеш ставити собі час від часу: «На яке запитання щойно відповідав однокласник?», «Яке запитання щойно поставив учитель?».
11. Якщо ти не зміг зосередитися на виконанні завдання – просто повтори його, можна вголос.
12. Структуруй матеріал конспекту, підручника (створюй таблиці, схеми тощо). Тоді обсяг уваги збільшується.
13. Намагайся набути максимальну кількість навчальних навичок, вони здійснюються без участі уваги. Вона потрібна тобі для нового, цікавого, важливого.
14. Перевіряйте з сусідом по парті роботи один одного, це сприяє розвитку уваги.
15. Щоб привернути свою увагу до матеріалу уроку, знаходь те, чим він пов'язаний з твоїм досвідом, інтересами.
16. Більше працюй з підручниками, оскільки це тренує увагу.
17. Не поспішай при зміні видів роботи. Зважай на те, що внаслідок неповного, незавершеного переключення уваги можуть виникати помилки.
18. Не намагайся робити багато справ одночасно, бо частий перехід від однієї діяльності до іншої зменшує увагу.
19. Враховуй, що ступінь і обсяг уваги пов’язані зворотною залежністю – збільшення обсягу елементів, що сприймається, викликає зменшення уваги і навпаки. Тому важливий матеріал повторюй окремо.
20. Вигадай свій власний жест (по коліну плеснути, смикнути себе за вухо…). Коли твоя увага зменшується цей рух м’язів допоможе тобі відновити її концентрацію.
21. Знаходь чинники, які сприяють підсиленню твоєї уваги (легка музика при читанні, відповідне освітлення тощо).
22. Враховуй вплив природних чинників: в дощовий день концентрація уваги зменшується, а отже тобі потрібно приділити більше часу для виконання завдань.
23. Для тренування уваги роби домашні завдання з увімкненим телевізором чи магнітофоном, виконуй спеціальні вправи.
1. Ставлення до вибору професії як до незмінного. У будь-якій сфері діяльності відбувається зміна занять, посад у міру росту кваліфікації людини. При цьому найбільших успіхів досягає той, хто добре пройшов початкові щаблі.
2. Проаналізуйте ситуацію на ринку праці. Зверніть увагу на те, що з кожним роком з’являються нові професії. Будьте готові до того, що доведеться регулярно підвищувати кваліфікацію, освоювати суміжні спеціальності. Не бійтеся того, що вибір професії зараз, в школі, фатальним чином визначить всю Вашу долю. Зміна вибору, освоєння нової спеціальності зробить Вас цінним фахівцем, потрібним у міждисциплінарних областях діяльності. Перша професія, навіть якщо Ви потім передумаєте і знайдете щось привабливіше, стане в нагоді в несподіваних ситуаціях. Наприклад, перша освіта мистецтвознавця допоможе юристові за своєю другою освітою розібратися в складних питаннях спадкування антикварних цінностей.
3. Існуючі думки про престижність професії. Відносно професії забобони проявляються в тому, що деякі важливі для суспільства професії, заняття вважаються негідними, непристойними (наприклад: сміттяр). Економіст або психолог нітрохи не більш корисний для суспільства, ніж хімік або слюсар. Престижність професії повинна враховуватися – але після врахування Ваших інтересів і здібностей. Інакше будете володіти (якщо будете) “модною” професією, але яка не приносить задоволення. Або, чого доброго, виявитеся непридатними до виконання основних робочих функцій.
4. Вибір професії під впливом товаришів (за компанію, щоб не відставати). Професію ми обираємо за своїм “смаком” і “розміром” так само, як одяг і взуття.Відчуття групи, орієнтація на однолітків – дуже позитивні особливості твого віку. Вони потрібні для освоєння норм поведінки в суспільстві, формування образу “Я” і самооцінки. Тому озирайся на інших, порівнюючи (себе із друзями), а не сліпо повторюючи. Прагни побачити, чим ти відрізняєшся від товаришів – і в чому ви схожі. Це допоможе зрозуміти, що якщо Вася йде на пожежника (а він – ризикована людина), тобі ця професія може не сподобатися (бо ти дуже обережний і розважливий).
5. Захоплення тільки зовнішньою або якою-небудь приватною стороною професії. За легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть напружена, буденна праця. А журналісти не завжди виступають у телепередачах – частіше вони перелопачують масу інформації, архівів, розмовляють із десятками людей – перш, ніж підготують 10-хвилинне повідомлення, яке до того ж, озвучить інший (диктор на телебаченні).
6. Перенесення ставлення до людини, представника тієї чи іншої професії, на саму професію. При виборі професії треба враховувати насамперед особливості даного виду діяльності, а не вибирати професію тільки тому, що тобі подобається або не подобається людина, що займається даним видом діяльності. Особливо небезпечне зачарування викладачем (якщо тебе захоплює щиросердність фізика – це не означає, що тобі подобається фізика сама по собі, поза “комплекту”). Крім того, часто хлопці роблять помилку, намагаючись одержати професію кумира – спортсмена, політика, журналіста, артиста.
7. Ототожнення шкільного навчального предмету з професією або погане розрізнення цих понять. Є такий предмет, як іноземна мова, а професій, де потрібна здібність до мови багато – перекладач, екскурсовод, телефоніст міжнародного зв’язку та ін. Тому при виборі професії треба враховувати, які реальні заняття й професії за цим предметом стоять. Для цього найкраще не просто вивчити професіограми або словники професій. Варто проаналізувати газети з вакансіями на біржі праці (там звичайно вказується, яка освіта потрібна для конкретної вакансії). Наприклад, людина з лінгвістичною освітою (“російська мова і література”, “іноземна мова” в школі) може працювати й викладачем, і перекладачем, і редактором, і секретарем – референтом. Тим більше май на увазі, що професій існує більше, ніж шкільних предметів. Можна стати юристом, маркетологом, апаратником. Професії звичайно можуть бути асоційовані з декількома шкільними предметами (звичайно відповідають вступним іспитам у ВНЗ при вступі на цю спеціальність). Скажімо, майбутньому економістові в школі може подобатися одночасно і математика, і географія.
8. Застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва. У всі професії, і перш за все в робочі, впроваджується складна і цікава техніка, підвищується культура праці. (А комп’ютер впроваджується в абсолютно всі сфери діяльності – аж до тваринництва).
9. Невміння / небажання розбиратися у своїх особистісних якостях (схильностях, здібностях). Розібратися в собі тобі допоможуть профконсультанти, батьки, вчителі, товариші. Корисними також можуть виявитися психологічні тести, а також статті і публікації на тему популярної психології. Однак май на увазі, що серед них багато непрофесійних, так що слід критично відноситися як до результатів тестів, так і до того, що пишуть у психологічних книжках. Завдання популярних тестів – активізація діяльності з самопізнання (самоспостереження, самоаналізу), а не видача тобі готової відповіді на питання про те, ким бути або наклеювання ярлика про те, який ти.
10. Незнання / недооцінка своїх фізичних особливостей, недоліків, істотних при виборі професії. Існують професії, які можуть бути тобі протипоказані, тому що вони можуть погіршити твій стан здоров’я. Таких професій небагато і до них відносяться, в основному, ті, в яких потрібна тривала напруга тих або інших фізіологічних систем. Комп’ютерники сильно напружують очі, а льотчики – серце.
11. Незнання основних дій, операцій та їхнього порядку при рішенні, обмірковуванні питання вибору професії. Коли ти вирішуєш задачу з математики, то виконуєш певні дії в певній послідовності. Було б розумно діяти так і при виборі професії.
